скансени україни

ЦРУ і козацькі картини

defaultNick4830 — Sun, 12 May 2013 21:22:11 GMT

ЦРУ і козацькі картини

ЦРУ в Москві вело досить активне життя. Підозрюємо, що не менш цікаві часи настали для американських розвідників нині. А от те, що відбувалося у 70-80-ті роки минулого століття, вимагає термінового вивчення! Особливо, щодо розшуку і повернення ВИЗНАЧНИХ культурних скарбів українського народу, які стали крупною розмінною картою у грандіозних таємних операціях різноманітних спецслужб. Витвори мистецтва, картини, старовинні ювелірні вироби, ритуальні древні речі, завжди приваблювали лицарів плащу і кинжалу.

ЦРУ і козацькі картини

Нещодавно, Центральне Розвідувальне Управління США, зняло суворі грифи секретності з деяких справ. Враховуючи велику кількість національно свідомих українців, які працюють на різних рівнях американської влади, не дивно, що першими про всі ці справи, повідомляють саме українські журналісти. Розуміючи, що подібними публікаціями ми буквально розриваємо гламурну українську історію, сформовану КГБ ще в радянські часи, ми свідомо продовжуємо свій цикл сенсаційних просвітницьких матеріалів, що розповідає про захопливі пригоди козаків, їх зброї, різноманітних предметів, окремих особистостей... Час нудотних плаксунів, які тільки те і роблять, що оплакують Україну, сіючи зневіру, пройшов! У нас дуже бурхлива, красива і захоплива історія! Можете уявити рівень і значення Запорізького козацтва, якщо через багато століть, якісь окремі речі стають причиною значних геополітичних потрясінь!

В США, на одному з аукціонів, вигулькнули унікальні, маловідомі картини козацької доби. На торги їх виставила сім’я колишнього дипломата, який довго працював у Москві. Випадково, на той аукціон потрапили Американські козаки, які і вихопили картини. Почали розбиратися. Експерти одноголосно довели авторство картини "Козаки моляться" відомому живописцю Грегору Павловському. Щодо авторства інших полотен, думки розходяться, хоча є одна, основна версія. І прізвище художника.

Виявилося, що ці картини невідомі широкій громадськості, навіть мистецтвознавцям. Як ми зрозуміли, нійде ніколи не публікувалися. Тож, з радістю даруємо українському загалу світу чергову сенсацію - козацькі картини.

Звертає увагу витвір Грегора Павловського. Гуаш. Папір. Початок ХІХ століття. Скоріш за все, Кубань. Зображено момент молитви козацької родини. З приватної колекції.

На полотнах детально виписана зброя, одяг, побутові речі. Подані характерні типажі козацької доби.

Картини були елементом спецоперації ЦРУ в Москві. Як ми зрозуміли, успішної операції. Американцям вдалося завербувати когось з великої династії чекістів - вихідців з України. Ймовірно, картини були вилучені під час обшуків 1937 року, чи викрадені у більш ранні часи з колекції визначних діячів періоду Центральної Ради. Лежали в закапелках якоїсь чекістської дачі.

Невідомий агент ЦРУ, який був близький до родини, вирішив використати ЗАБОРОНЕНІ картини, як предмет торгу. Використали когось з членів сім’ї. ЦРУ виклало за ці полотна якісь жахливі, навіть на ті часи, гроші. Про те, як їх переправляли в американське посольство, можна зняти окремий фільм. Шпигунський розвиток сюжету нам невідомий. Картини, вартість яких перевищувала ціну якоїсь значної колекції, довго зберігалися в спеціальній секретній кімнаті посольства США. Показувати їх нікому було не можна. Операція продовжувалася. Знищувати було жаль.

Тільки в більш демократичні і спокійні часи, картини подарували якомусь американському дипломату з певною часткою української крові, але, з англійським прізвищем. Так полотна опинилися в США.

Пройшло багато років. Дипломат, ймовірно, помер. Картини виставили на продаж. Полотна про козаків, потрапили до рук козаків.

Все, коло замкнулося.

Фотографії друкуємо. Насолоджуйтеся! Легенду читайте.

Це ще не все. Чекайте продовження...

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"
14.04.2007

Національний заповідник «Давній Галич»

defaultNick — Tue, 11 Jan 2011 08:22:26 GMT

Національний заповідник «Давній Галич»

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. створено державний історико-культурний заповідник у місті Галичі на базі пам’яток історії та культури стародавнього міста. 11 жовтня 1994 року Указом Президента України йому надано статус Національного заповідника і присвоєно назву "Давній Галич”. Відтоді почалося відродження історичної справедливості щодо стольного в минулому Галича. Заповідник охоплює історичну частину княжого міста і займає територію близько 80 кв. км. За часи існування Заповідник сформувався у дієву структуру, головним завданням якої є дослідження, відновлення, збереження та популяризація історико-культурної спадщини Галича.Під опікою Заповідника низка історико-архітектурних пам’яток - церква св. Пантелеймона. Успення Богородиці, Різдва Христового, Княжа криниця, Митрополичі палати, Галичина могила. У Заповіднику постійно діє комплексна науково дослідницька експедиція, яка щорічно поповнює фонди неоціненними знахідками з доісторичного та літописного минулого нашого народу. Тут проводять наукові конференції, видають монографії, каталоги, альбоми, путівники, виходить тижневик "Дністрова Хвиля”. За 10 років існування науково-дослідної установи зроблено чимало: створена матеріальна та наукова база, досліджено і музеєфіковано пам’ятки історії та культури, що знаходяться на території колишньої столиці Галицько-Волинської держави, видано ряд науково-популярних книг, збірників наукових матеріалів, буклетів тощо.

У склад заповідника входять музеї – народної архітектури, побуту та історії давнього Галича та Музей історії та культури караїмів. Нині Заповідник - справжній оберіг Галича і давньої Галицької землі.

Музей народної архітектури і побуту України (Пирогово)

defaultNick — Tue, 11 Jan 2011 07:59:28 GMT

Музей народної архітектури і побуту України (Пирогово)

Телефони музею Пирогово: 526-57-65, 526-24-16, 526-57-87

Працює музей без вихідних і свят з 10.00 до 17.00

У святкові дні в музеї проходять театралізовані подання під українську народну музику, з масовими гуляннями.

Україна є першою державою в Європі по своїй площі, однак існує на її величезній території невеликий унікальний музей, що дозволяє побачити власними очами побут і архітектуру всіх регіонів країни кілька століть назад. Такою своєрідною машиною часу для кожного бажаючого стає Музей національної архітектури й побуту Пирогово.

Музей національної архітектури й побуту - це можливість пройтися по всім найцікавішим куточкам України за один екскурсійний день, побачити буквально зсередини життя українського народу в 17-20 століттях, познайомитися із предметами побуту звичайного будинку українця. Музей являє собою open aіr експозицію етнографічних районів країни, тобто вся територія музею розташувалася не в павільйонах і інших будівлях, а під відкритим небом, що робить музей дуже привабливим для туристів із всіх куточків миру.

Музей національної архітектури й побуту Пирогово був заснований у далекому1969 році, однак відвідувачів він прийняв через сім років в 1976. З кожним роком музей стає усе більш і більш популярним, а також поповнює свою колекцію архітектурних будов і предметів побуту свого історичного періоду. Так за час свого існування на території музею Пирогово сконцентровано більше двох сотень різних будівель, які символізують свої регіони й історичні періоди країни.

Ще однією відмінною рисою музею Пирогово, що, мабуть, виділяє його з величезної маси подібних світових музеїв, - є різні театралізовані подання, гуляння під час народних свят. На території Пирогово часто можна зустріти людей і працівників у національних костюмах, зайнятих різним ремеслом того часу - ткаль, ліпників посуду із глини й інших. Прогулянки під українську народну музику взагалі стають чимсь особливим, дарують незабутні відчуття. Під час українських народних свят на території музею проходять спеціальні театралізовані подання: танці й танці навколо багаття, спів.

Добратися до музею на машині не важко буде - маршрут необхідно запланувати від Одеської площі або по Столичному шосе в напрямку вулиці Академіка Заболотного й проїхавши 2 хвилини від повороту з траси ви зустрінетеся з найцікавішим і оригінальним музеєм України. На під’їзді до музею вас зустрінуть три чудові дерев’яні млини, які розташовані прямо у входу. Помітьте, що території Пирогово більше 150 гектар, однак пересуватися по ній ви зможете або в пішохідній екскурсії, або заплативши місцевим підприємцям за проїзд на бричці, запряженої кіньми.

View Larger Map

Добратися до музею Пирогово також можна на громадському транспорті:

Від Бессарабського ринку або Софієвської площі вам необхідно їхати маршрутним таксі №156
Від станції метро Либідська сідаєте на 11 тролейбус
Від станції метро Дружби народів або Леннінградської площі в Пирогово ходить маршрутне таксі №172
Від станції метро Лук’яновська ви можете добратися на маршрутному таксі №496
Від станції метро Академмістечко - маршрутне таксі №576
Екскурсії

Музей національної архітектури й побуту Пирогово останнім часом стає усе більше й більше популярним не тільки серед українців, але також серед туристів із всіх куточків миру. У своєму роді Пирогово є унікальним явищем - це перший музей, що зібрав не тільки будови й предмети побуту нації, але, що сконцентрував на своїй території кілька регионов України. Приїжджаючи в село Пирогово під Києвом ви можете відправитися в музей самостійно, або в складі екскурсії, під час якої вам будуть розповідати про кожний експонат, а також про історію й традиції народу того часу. Екскурсійна система музею продумана до дріб’язків - ви самостійно можете вибрати строк проведення екскурсії - від однієї до трьох годин, залежно від свого настрою й планів на день. Для іноземних туристів екскурсії проводяться на українській, російській, німецькій і англійській мовах. Під час екскурсії ви не просто познайомитеся з архітектурою 17-20 століть українського села, але також зможете відвідати дійсні діючі церкви і храми, у яких досі проводяться богослужіння й панахиди. Для особливо романтичних осіб, пропонується провести вінчання в одній із церков музею Пирогово. Повірте, подібне весілля зв’яже вас узами шлюбу на все життя. Вартість вхідних квитків у музей становить 15 гривень (приблизно 2$), однак для студентів, дітей і пільгових категорій громадян передбачені знижки. Фото й відеозйомка в Пирогово також платна, тарифи уточнюйте при вході. Тарифи на екскурсійні програми можуть мінятися залежно від пори року. Однак середня вартість їх становить 40 грн - 1 годину (близько 5$), 80 грн - 2 години (10$) і 120 грн для тригодинної прогулянки (15$). Для іноземних туристів экскурсії, проведені на іноземних мовах коштують трохи дорожче: 60, 120 і 160 грн (7,5$; 15$; 20$).

Про «Мамаєву Слободу»

defaultNick — Tue, 11 Jan 2011 07:58:08 GMT

Про «Мамаєву Слободу»

"Україна - терра козакорум" - "Україна - земля козаків". Так сказав в середині XVII століття французький інженер-картограф Гійом ле-Васер де-Боплан. Саме тому за сім кілометрів від Хрещатика довкруг історичного урочища, в якому бере початок річка Либідь, на території 9,2 га вирішено відтворити тематичний дендропарк, або ж мовою офіційних документів куточок української природи, архітектури та побуту „Мамаєва Слобода".

Чим унікальний цей скансен

Понад триста років тому ці землі належали Михайлівському Золотоверхому монастирю. Серед діброви над витоком Либіді приблизно в тому ж самому місці, де зараз міститься „Мамаєва Слобода", стояла монастирська пасіка з хутором та ставом.

Минуло кілька століть і знову на пагорбах довкруг витоку Либіді, розкинулись мальовничі гаї, які чагарниковим живоплотом в’юняться на луки, створюючи ландшафт з унікальним краєвидом долини, характерний для Наддніпрянщини.

У центрі долини серед кучерявих вишневих садків, оперезаних плетеними тинами, стоїть козацька „Слобода". В центрі архітектурного ансамблю, що нараховує 98 об’єктів, розташовується козацька триверха дерев’яна церква в ім’я Покрови Пресвятої Богородиці із дзвіницею, подібні до тих, що стояли на Запорозькій Січі в часи Богдана-Зиновія Хмельницького.

Неподалік від церкви на узвищі серед невеликого поля пшениці видно вітряк - символ мирної хліборобської України. Далі над двома покритими очеретом, лілеями та лататтям озерами розташовуються садиби титаря, козаків-джур, козацького старшини, коваля із кузнею, гончаря із гончарною майстернею, ворожки, шинок єврея-крамаря, а також пасіка та водяний млин. Садиби складаються з різних за своїм господарським призначенням споруд: це комори, повітки, стайні, льохи, хліви, клуні, возовні тощо. Цей традиційний український краєвид доповнюється базарним майданом, управою та козацькою залогою.

Використовуватимуться об’єкти „Мамаєвої Слободи" методом відтворення живої історії, цебто максимально наближено до свого первісного функціонального призначення, а саме, для популяризації та відродження самобутніх народних традицій, звичаїв, обрядів, забутих трудових навичок та ремесел.

Трохи офіційної інформації

Центр народознавства «Козак Мамай» було зареєстровано як юридичну особу ще 09 липня 1990 року. Київрада передала земельну ділянку комплексу у постійне користування першим в історії новітньої України рішенням.

Від часу цієї ухвали та відкриття "Мамаєвої Слободи" минуло 19 років. Офіційно перших відвідувачів скансен запросив 9 липня 2009 року (фотозвіт про це можете побачити в галереї).

Рейдерська атака на військовий музей

defaultNick — Wed, 05 Jan 2011 12:50:10 GMT

Рейдерська атака на військовий музей

Продовжуються скандали у музейній галузі. Що свідчить про ставлення нової влади до духовної спадщини… Цього разу відбулася рейдерська атака на славнозвісний Національний військово-історичний музей України. Закладу «не пощастило» - з моменту заснування він знаходиться у центрі Києва – в будівлі Будинку офіцерів.

Преса багато писала про спроби захоплення філій музею в Криму, на Волині. Був потужний наїзд колишнього керівництва Головного управління розвідки Міноборони – хотіли вилучити чи не половину площ… І тепер презентуємо нового музейного ворога – Департамент преси та ЗМІ Міноборони під проводом О.Клубаня. Ймовірно, це найпотрібніший і найпотужніший підрозділ ЗСУ! Видно, роздули чиновницький штат, не вміщаються у старих приміщеннях, тож вирішили потіснити музей.

Слід сказати, що організатори чергової атаки на музей грубо порушили Указ Президента України, Положення про національний заклад, Закон України «Про музеї і музейну справу», культурну спадщину… Нагадаємо, що за такі художества може дуже швидко настати жорстка кримінальна відповідальність!

Вже не будемо говорити про мораль, духовність, офіцерську честь, увічнення подвигу захисників вітчизни, ветеранів… Для нинішніх чинуш це щось незрозуміло-абстрактне. У них все йде від точки сидіння. Бажано в центрі…

Якщо організатори того ганебного дійства думають, що їм це просто так зійде з рук – глибоко помиляються! Вже готуються протести ветеранських організацій, громадськості. Підключається велика преса. Будуть звернення до Міністра оборони, керівництва Уряду, Президента України…

Заява

Міністру оборони України Єжелю М.Б.

Шановний пане Міністре!

Повідомляємо про ганебний факт – незаконну спробу рейдерського захоплення частини приміщень Національного військово-історичного музею клерками Департаменту преси та ЗМІ Міністерства.

Такі дії є прямим порушенням Указу Президента України, Законів, Положення про національний заклад, підпадають під декілька статей Карного кодексу.

Вимагаємо припинити неподобство довкола захоплення приміщень музею, жорстко і демонстративно покарати винних, аж до звільнення із займаних посад.

Національний музей є справжньою гордістю ЗСУ, держави, вважається одним з кращих військових музеїв у Східній Європі.

Музейна громадськість просто шокована таким ставленням до закладу!

Повідомляємо, що ми будемо звертатися до народних депутатів України з проханням направити відповідні запити до Генеральної прокуратури, Президента України, міжнародної гуманітарної громадськості…

Сподіваємося на Ваше розуміння і порядність!

Думаємо, що факт атаки на музей є прикрим непорозумінням, яке буде виправлено на рівні керівництва Міністерства, без зовнішнього втручання…

З повагою.

Редакція журналу «Музеї України»

Між тим, як нам стало відомо, до музею вже прийшли рейдери з незаконними вимогами звільнити більш ніж 200 метрів площ! Керівники музею повідомили непрошених гостей про неприпустимість подібних дій, нагадавши про відповідальність за порушення прав музейної установи.

Журнал «Музеї України» звертається до колег-журналістів за підтримкою! Лише максимальна гласність, наша громадянська позиція, підтримка суспільства врятують Національний музей!

Дуже сумно писати про подібні конфлікти, але доводиться. Таке життя…

скансени україни

ЦРУ і козацькі картини

ЦРУ і козацькі картини

Національний заповідник «Давній Галич»

Музей народної архітектури і побуту України (Пирогово)

Екскурсії

Про «Мамаєву Слободу»

Про «Мамаєву Слободу»

Чим унікальний цей скансен

Трохи офіційної інформації

Рейдерська атака на військовий музей