Слід «Янтарной комнаты»: Ватикан чи Вінниця?

Цей сюжет вимагає окремого розслідування. Враховуючи його резонансність, очікуємо швидкого продовження. Поки що маємо лише натяки і версії. Пропустити цієї теми не можна. Знову повертаємося до найзагадковіших таємниць Другої світової війни – зникнення легендарної Бурштинової кімнати з Царського Села.

На цю тему написано чимало статей, книг. Існує легенда, що 1939 року, Сталіну порадили на честь дружби з Німеччиною, подарувати Гітлеру Бурштинову кімнату. Ідея Вождю народів сподобалася. Але, реалізувати її він вирішив по своєму. Геніальному майстру Баранову і його учням, поставили завдання створити точну копію кімнати і менш дорогий макет. З роботою справилися в акурат до початку війни – у червні 1941 року.

Оригінал зняли, запакували у скрині (фігурує до 30 ящиків). Встановили макет. Оригінал і точна копія опинилися в підвалах Єкатериненського палацу. І тут – 22 червня. Війна. Зрозуміло, ні про які подарунки Гітлеру вже не йшлося. Німці стрімко наступали, і у хаосі ніхто не подумав про порятунок кімнати.

У вересні 1941 року, Царське Село опинилося під контролем гітлерівців. Це більш-менш підтверджені факти. Далі починається сіра зона версій і здогадок.

У багатьох джерелах проходить думка, що сім солдат звичайного будівельного батальйону за кілька годин розібрали макет і в 27 ящиках відправили в Кенігсберг, де виставили у Королівському замку. Після серпня 1944 року, макет зник. Не то сховали у підвалах, не то вивезли в Німеччину, не то переправили до Південної Америки, можливо, макет потрапив до американців, які його тихо поцупили…

Колишній редактор «Военно-исторического журнала» генерал Віктор Філатов стверджує, що Гітлер відправив макет чи оригінал потягом у подарунок Папі Римському Пію ХІІ, до Ватикану. Начеб-то Папа був мало не духовником як Гітлера, так і Франко з Муссоліні… Тема досить слизька, тож достатньо офіційної заяви Ватикану, аби її вичерпати…

А далі починається найцікавіше. Ми практично впевнені, що захоплені трофеї оглядала якась команда з інституту Аненербе. Скарби і культурні цінності якраз по їх профілю. У тих зондеркомандах були і історики, і археологи, тож зрозуміти значення знахідки, вони мали відразу.

Зрозуміло, про Бурштинову кімнату повинні були доповісти шефу СС Гіммлеру, а можливо і Гітлеру. Цілком можливо, що про кімнату міг знати і рейхсміністр Герман Герінг. А тепер слід нагадати, що ця трійця була сусідами по бункерам в Україні! Гітлеру належав «Вервольф». Поруч, під Калинівкою у Черепашиному лісі ставка Герінга «Штайнбрух». А Гіммлер оселився у Гуйві під Житомиром – «Хегевальд».

Всі ті кадри з верхівки Третього Рейха були тонкими цінителями мистецтва. Отож, можна обережно припустити, що Герінг з Гіммлером просто не втрималися і наказали перевезти ящики з оригіналом Бурштинової кімнати і точну копію, до своїх ставок! Така версія має право на існування! Більше того, оригінал могли передати фюреру! Адже, можливо, фашисти дізналися про план Сталіна подарувати кімнату Адольфу?

Подальшу історію ми вже знаємо – стрімкий наступ Червоної Армії у березні 1944 року, панічний відхід німців – з ставок практично нічого не забрали. Підрив.

Дякуючи нашим таємничим друзям, які стверджують, що мають архів Аненербе, захоплений КДБ в схроні СБ ОУН, ми отримали ексклюзивну інформацію про 6 танків-сейфів з цінностями, які німці змушені були закопати і втопити поблизу «Вервольфу». Про тайники довкола ставок Гіммлера і Герінга, ми поки-що нічого не знаємо. Сумнівно, що такий великий вантаж зуміли швидко розібрати і вивезти. Якщо кімната, чи навіть дві кімнати, були в ставках, то скоріш за все, вони десь там і заховані… Можливо, щось вивезли до Німеччини, чи до того ж Ватикану. Здогадок може бути багато.

Поки що ні документів, ні свідчень нема.

А ми вирішили погратися у містику. Наші офіційні біоенергетики Валерій Пильник і Юрій Курилех, на наше прохання перевірили вже опубліковані документи з Архіву Аненербе і підтвердили їх справжність. Зрозуміло, потрібна більш професійна експертиза, сподіваємося, вона буде пізніше…

Валерій Пильник підтвердив право на існування версії про сховану на Вінничині Бурштинову кімнату, не виключає існування і другої… Скарб надійно сховано, але, знайти його просто… Ось такий вердикт біоенергетиків, який будемо вважати жартом Хоча, все може бути…

У цій ситуації дивує повна байдужість державних органів України! Ми маємо три таких потужних і загадкових об’єкти, як ставки провідних нацистів, шлейф легенд про скарби довкола них – і демонстративна тиша. Можна взяти територію під державну охорону. Затвердити туристичні маршрути. Створити музеї. Нарешті, силами  державних археологів провести повноцінні дослідження… Поки що на руїнах ставок копирсаються всі, кому не лінь.

Уявляю, який пошуковий бум почнеться навесні! Адже, наші матеріали про танки-сейфи СС, вже широко розійшлися мережею. А додайте сюди легенду про Бурштинову кімнату – то взагалі… Вартість потенційних знахідок дуже висока!

Ще раз підкреслю – ми журналісти! Організація розслідувань і створення сенсаційних відкриттів – наша робота. Блукаючи у сірій зоні історії, ми натрапляємо на дуже незвичних людей, несподівані факти. Все оповите романтичним ореолом таємниці, коштовностей. Пригодницький жанр. Інформації у нас обмаль! Доводиться будувати кампанію на кількох свідченнях, фотокопіях, припущеннях… Можливі помилки, хибні висновки, але є процес, який подобається читачу. Для нас це головне!

Можливо час і чиновникам подумати про розумне використання ставок в інтересах України?

Легенд же про скарби і загадки вистачить надовго. Можете не сумніватися!

Бо продовження буде!