"Дмитро ЗАРУБА: «Для іноземців цікавішими, ніж нові експонати, будуть народні обряди і звичаї»"
«Скажи, хто твій
друг, і я скажу, хто ти». «Ти стільки разів людина, скількома мовами
володієш»... А до цих афоризмів можна додати й таке: не відвідавши в
Києві музею просто неба в Пирогові, не збагнеш сутності України. Це
особливо актуально для численних гостей нашої столиці, які з’їдуться до
Києва на футбольний чемпіонат. Як готуються до зустрічі з ними в
Пирогові — про це розмова з генеральним директором цього музейного
закладу Дмитром Зарубою.
Музей у Пирогові вражатиме етнічними нововведеннями. Фото Володимира ЗАЇКИ
— Приказка
«Язик до Києва доведе» — не путівник у нашій столиці для іноземців. Тож
як вони дізнаються про Музей національної архітектури та побуту України
в Пирогові і потраплять туди?
— Їм
допомагатимуть спеціальні інформаційні центри, з якими тісно
співпрацюватимемо, а також туристичні портали, де розмістимо відомості
про себе. Наприкінці березня цього року ми вперше стали учасниками
туристичної виставки на Броварському проспекті — з окремим стендом
музею, з фотографіями, власними порталом та веб-сайтом, планами
екскурсій та іншою інформацією кількома мовами.
— А якісь паперові довідники матимете?
— Так, але їх роздаватимуть людям уже на території музею.
— Українці причепурюють оселі до приїзду гостей, мов до Різдва чи Великодня. А як Пирогів наводить лад в обійсті до Євро-2012?
— Державної
допомоги на це як не було, так і не буде. Тож почнемо активно залучати
голів облдержадміністрацій, земляцтв, бізнесменів, щоб спільними
зусиллями підлатати й реконструювати насамперед ті об’єкти, які
перебувають у критичному стані.
— Що саме?
— Ті ж вітряки,
які руйнуються, а вони — візитівка музею, дахи кількох хат Полісся,
Слобожанщини, Поділля: в Україні залишилося небагато майстрів, які
вміють їх перекривати, для цього потрібна спеціальна солома, зрізана не
комбайном, а вручну. В нас є проблеми в експозиціях і давньої України, і
сучаснішої, звернемося, наприклад, до кримськотатарського меджлісу, щоб
допомогли нам у відновленні їхнього національного будиночка на музейній
території так званого соцсела. Загалом якщо порахувати, то щоб
відновити музей повністю, потрібно приблизно 20 млн грн. Головне моє
завдання як нового директора — заробити гроші для музею напередодні
Євро-2012.
— Як саме?
– Передусім
проведенням різноманітних масових заходів, зокрема фестивалів
української кухні, гончарства, народної іграшки. У музеї багато
майстрів, тож відкриємо власну крамницю, де продаватимемо їхнє
вишивання, лозоплетіння, різьбу по дереву, кераміку, вироби ковалів
тощо. В асортименті будуть і сувенірна продукція та література саме про
музей.
— Чи з’явиться в музеї щось євро-ексклюзивне — нові експонати чи навіть експозиція?
— У нас багато
нових експонатів, заскладованих по різних областях України: наприклад,
розібрані хати, але не вистачає коштів, щоб їх перевезти і встановити в
Пирогові. Та для іноземців, гадаю, цікавішими, ніж один-два нові
експонати, будуть народні обряди, звичаї, майстер-класи. До організації
цих заходів (а це дуже велике навантаження) залучатимемо волонтерів,
студентів, бо середній вік працівників музею 55—60 років, самотужки
впоратися важко.
— Де обідатимуть гості Пирогова, чим особливим їх частуватимуть?
— Збираємося
відкрити найближчим часом пункти харчування в етнічному стилі, щоб
вписалися в музейну архітектуру, з національними стравами, недорогими
для іноземців і доступними за цінами й українським школярам.
Загалом
пріоритетним для нас буде не полювання на багатого клієнта:
зароблятимемо за нижчими цінами в усьому, але від якнайбільшої кількості
відвідувачів.
— Чи нарешті буде розв’язане на території музею «туалетне» питання?
— Це справді
нагальна проблема. За допомогою міської влади постараємося не
осоромитися перед іноземцями і порадувати цивілізованими зручностями
співгромадян.
— Дуже
цікаво, на які асоціації надихне іноземних туристів наш музей просто
неба. А коли ви, Дмитре, вперше його відвідали, і що найбільше вразило
вас?
— Пирогів відкрив
для себе 1997 року, переїхавши до Києва з Дніпропетровська. Здалося
тоді, наче побував у селі в бабусі, а на невеликій території відчув
історію всієї України.
ДОСЬЄ «УК»
Дмитро ЗАРУБА.
Народився 1975 року в Дніпропетровську. Закінчив Дніпропетровський
держуніверситет і Західнодонбаський інститут економіки й управління. До
призначення 30 січня 2012 року директором Національного музею народної
архітектури та побуту України в Пирогові працював заступником голови
Державної служби туризму і курортів, радником міністра культури.
Людмила ЯНОВСЬКА,
«Урядовий кур’єр»
http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/dmitro-zaruba-dlya-inozemciv-cikavishimi-nizh-novi/
|