Проблеми і досягнення Національного музею архітектури та побуту
України на сучасному етапі розвитку Прес-реліз до Прес-туру в Нацмузей 17 травня 2012 року
Наприкінці минулого року відбулося переведення
Національного музею архітектури та побуту України з системи Академії наук до Міністерства культури.
Завдяки колишньому керівництву, заклад перетворився в музей дров. Реставрація майже не
велась, наукова робота ледь жевріла.
Екскурсійна програма залишилась на рівні 70-80-х років.
Накатані етнографічні програми повторювались із року в рік -
навіть киянам музей став нецікавим. До того ж, в
Києві з’явилось чимало музеїв, які проводять подібну діяльність. Тож,
потік відвідувачів скоротився. Музей виглядав мертвим і розваленим. В
інформаційному просторі переважали негативні матеріали.В січні було
призначено нового керівника –
Дмитра Зарубу, історик за фахом, який довгий час працював у сфері туризму.
Дмитро Заруба,
Гендиректор Нацмузеюу Пирогові
-Як радник міністра, я півроку вивчав стан музеїв, допоміг перевести
заповідники до сфери управління Мінкульту.
Особисто займався переведенням Нацмузею народної архітектури та побуту України до Міністерства. Тож, коли
мені запропонували очолити цей заклад, я вже знав багато аспектів його роботи.
Головна проблема – це фінансування. Минуле керівництво залишило величезні
борги, затвердило мізерне фінансування,
уклало кабальні умови з охронною фірмою. Ми провели реструктуризацію штатного
розкладу. Створили нові відділи: юридичний, фінансово-плановий, маркетингу та
відділ зв’язків з громадськістю, проведена реформа і в науковихвідділах. Масовихзвільнень не
відбулося. Всім,
хто потрапив під скорочення штатів, були запропоновані інші посади.
На
реставрацію будемо заробляти на музейнихсвятах.
Вже полагодили тини в експозиції Середньої Надніпрянщини, поставили на
реставрацію один із вітряків.
Музей в
радянські часи споруджували дуже швидко. Будинки
ставили просто на землю, без фундаменту. Опалення не проводили.
Тепер пройшов час – вони розвалюються, тріщать.
Їх їсть грибок. Зараз у нас
працюють будівельники з
херсонщини в соцселі,які самотужки ремонтують свій будинок, ведемо переговори щодо ремонту в інших хатинках
Плануємо останньої суботи кожного місяця робити день відкритих дверей для
волонтерів – молоді треба дати можливість своїми руками
зберігати нашу спадщину. Налагоджуємо інфраструктуру, кожні
вихідні проводимо масові заходи.
ІгорПаньків, Заступник директора з наукової і
культурно-просвітньоїдіяльності.
- Ми оптимізували наукові відділи музею. Зараз
їх 7, де працює понад 35 науковців.
Іде омолодження колективу та насичення його працівниками з науковими званнями.
За останні місяці підготували документацію про музейні архітектурні експонати,
проводимо паспортизацію архітектурних пам’яток, автентичні - ставимо на
державний облік, як архітектурні пам’ятки національного значення. Нами
започаткована велика фондова робота:
ґрунтовний опис та оцифрування музейних колекцій.
Музей має понад 80000 фондових одиниць. В планах – запустити низку
виставок з фондових колекцій та окремих народних майстрів як на території Музею,
так і в приміщенні самих фондів, де плануємо відкрити виставковий зал.
Восени проведемо міжнародну конференцію, випустити 2 наукові монографії.
Розробляються дитячі програми, запускається серія майстер-класів, по кераміці,
вишивці, писанкарству, виготовленні дитячої іграшки, інтерактивних екскурсій,
готуються тематичні лекції.Хочемо їх проводити на подвір’ях садиб.Вже
підготовлені туристичні вказівники,
анотації до всіх архітектурних експонатів представлених на експозиціях
українською та англійською мовами, які плануємо розмістити перед садибами для
більш широкого інформування відвідувачів про діючі експозиції. Розробили
зонування музею. Розробляємо заходи, які будуть проходити в різних його
куточках.
Вадим Логвинов, Заступник директора з питань господарської діяльності:-
Модернізації потребують усі сфери життя музею: комунікації, транспорт,
охорона, протипожежна охорона, ремонтні служби, Музей останній час працював без
фахових архітекторів! Без структурних змін тут не обійтись. Музею, який має
величезну територію, кілометрові комунікації та дороги, потрібні кваліфіковані
працівники паркового господарства, агрономи, мобільні підрозділи ремонтних
робітників. Отже, на черзіпідготовкапрограмиреконструкції музейного
господарства. Занедбане за попередні роки, вонопотребує не
тількипоточнихремонтів, а йсерйозноїсистемноїперебудови. Оскільки ми не
можемозупинити музей на капітальний ремонт,
будемоодночаснопокращуватирівеньобслуговуваннявідвідувачів, зароблятикошти на
забезпеченняжиттєдіяльності музею. Отже, основна задача на сьогодні –
чіткорозставитипріорітети, поставитизадачі – першочергові та перспективні, та
максимально мобілізуватиколектив.
В рамках музейної
програми «Травневий вернісаж» 17 травня в Нацмузеї відкривається виставка творів народних майстрів: Піонії
Кондратюк (Косів. Івано-Франківськ), Олександра Черемисова
(м.Симферополь), Лариси Зоріної
(с. Новогородка, Кіровоградська обл.), виставка живопису та графіки викладачів мистецького
факультету Кіровоградського державного педагогічного університету
Лариса Зоріна, Заслужений
майстер народної творчості, вишивальниця та художниця , родом з Кіровоградщини
. Народилася у 1960 році, має вищу освіту , учасник багатьох виставок та фестивалів .
Її мистецька творчість почалася з
дитячих пісеньок: з’явилися малюнки до пісень, які співали діти у дитячому
садку. Так народився цикл ілюстрацій до українських пісень Для створення картини
майстрині потрібно від кількох
місяців до кількох років. У роботах вишивальницібагатощирого народного гумору,
яскравихкольорів і мальовничоїрідноїприроди. В творчійуявіЛарисиЗоріної,
живецілеукраїнське село з йогожиттєрадісними жителями.
Піонія Кондратюк народилася у 1962
році з Чернівецької обл.. Закінчила
сільськогосподарський інститут, 20 років працювала зоотехніком . Але душа
завжди тягнулась до вишивки бісером – ще
малою дівчинкою вона зачаровано поглядала на вправні руки своєї бабусі
Степаніди, які розквітчували одяг кольоровим бісером. В 12 років вона вишила
бісером першу сорочку - і закохалась в цю справу. Зараз майстриня
відроджує старовинну буковинську вишивку. В колекції має кілька десятків
вишитих робіт. Учасниця багатьох фестивалей , ярмарок та виставок.
Олександр Черемисов,1962 р.н.,майстер-кераміст, живе і працює в Криму , в
Симферополі. Його роботи – цілий пласт
нашої історії, які присвячені історичним
та культурним пам’яткамнашої країни.Він реконструює археологічні знахідки
різних епох та народів, які проживали не тільки в Криму,але й по всій території сучасної України
Виставка живопису
та графіки викладачів мистецького
факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені В.
Винниченка Олександра і Людмили Демиденків та
їхніх учнів за підсумками пленерної практики в Музеї архітектури та побуту.
| 
