Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [369]
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 17
Друзі сайту
Locations of visitors to this page




Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Скансен — час зупинився, а життя триває

Скансен — час зупинився, а життя триває

текст: Анна КИРПАН

фото: Денис ТРОФІМОВ, Василь БЕДЗІР

(Матеріал подається в скороченні)

Як ви уявляєте собі машину часу? Монітори, кнопки, лампочки індикаторів? А уявіть-но: відчиняєте звичайні ворота — і переміщаєтесь на двісті років назад... Давні хати, вітряки, церква... Ось у хаті — курна піч, у сінях — ручні жорна, ступа для пшениці, масничка, щоб збивати масло. У дверях — дерев’яні і замок, і ключ до нього. Тут час зупинили. Для нас. Щоб ми увійшли всередину. І така машина часу називається скансен.

Карпати. Туризм. Відпочинок. №26, лютий (2008)Перший скансен

Карпати. Туризм. Відпочинок. №26, лютий (2008)Острів Юргорден — частина Стокгольма. У давнину тут полювали шведські королі. Згодом на самій маківці спорудили невеличку фортецю для юних принців: щоб, граючись, вчилися військової справи. Історія першого музею під відкритим небом зародилася понад сто років тому поруч тієї фортеці. І почалося все з незвичайного полювання — ловів часу. А запеклим мисливцем був Артур Газеліус. Спостерігаючи наступ цивілізації, урбанізацію, що змінювала життя, зникнення цілих пластів традиційної культури, він вирішив чинити цьому опір — і вирушив у подорож за шведською старовиною. Невтомно їздив, збирав, купував народний одяг, реманент, вироби народного мистецтва і з усього цього створив музей. Та побачивши свої трофеї за склом, зрозумів: неживе!

Тоді Газеліус задумав створити на Юргордені «живий» музей. Такий, щоби вмістилася на ньому вся Швеція в мініатюрі. І в 1891 році поруч із своїм музеєм придбав нову ділянку, що звалась «Скансен» — бо ж біля фортеці ( а фортеця по-шведськи — skans). І звів тут справжню фортецю для шведського минулого, для шведської культури, що згодом стала славною на увесь світ…

…Популярність Скансена спричинилась до виникнення «скансенівських» музеїв по всьому світу. У Європі їх понад 2000, правда, більшість — у Скандинавії. Невеличка Японія пишається сотнею. Загалом у світі 600 великих і дуже багато малих скасенів. А ось в Україні сім великих та середніх за площею музеїв просто неба і декілька менших; більшість — у західних областях. Тільки у нас їх називають музеями народної архітектури та побуту.

Карпати. Туризм. Відпочинок. №26, лютий (2008)Карпати. Туризм. Відпочинок. №26, лютий (2008)Патріотичний вчинок, що спирається на науку

Створення кожного скансена починається з експедицій у різні етнорегіони. Наукові працівники вибирають найкращі з мистецької точки зору та найбільш типові споруди. Їх розбирають, старанно нумеруючи всі деталі, перевозять і збирають вже у скансені. Експонати — одяг, предмети побуту, ікони та інше — теж результати численних експедицій. Уся ця кропітка праця, яка включає також і реставрацію, залишається «за кадром» — ми бачимо лише «справжню» садибу; світлицю, яку наче щойно покинули господарі. Все тут на своєму місці, навіть дрібниці. Цікаво, що і технічні пристрої у скансенах теж, як правило, діючі. Якщо вам пощастить, для вас запустять вітряний чи водяний млин, сукновальню, прес для олії...

...Багато українських скансенів — діти хрущовської відлиги: у Переяславі-Хмельницькому музей засновано у 1964 році, в Ужгороді — 1965, у Львові — 1966, Києві — 1969. Потім скансенівський рух сповільнюється. У 1979 році засновано музей просто неба у селі Крилос біля Галича на Прикарпатті, а ще через десять років — у Рокинях біля Луцька.

Карпати. Туризм. Відпочинок. №26, лютий (2008)Подібні й різні

Не всі скансени однакові, хоча й мають один прототип. Наприклад, у музеях просто неба в Україні немає постійних «мешканців», лише доглядачі…

Скансени значно відрізняються за масштабом. Київський музей біля селища Пирогів має столичний розмах; він найбільший у Європі за площею (133,5 гектарів). Тут відразу можна побачити всю Україну. Другим великим скансеном є львівський (50 гектарів), відомий як «Шевченківський гай», який знайомить із архітектурою та побутом західних областей України. Ужгородський та Чернівецький музеї просто неба, а також скансени у селі Крилос (Прикарпаття), у селі Рокині біля Луцька можна назвати «обласними». У Рокинях пізнаєте красу і багатство Волині. В Ужгороді представлене рівнинне (долиняни) та гірське Закарпаття (верховинці, гуцули). У Крилосі, у невеликому скансені, що є частиною заповідника «Древній Галич», побачите чотири етнорегіони Івано-Франківської області. Це рівнинні Опілля й Покуття та гірські Бойківщина й Гуцульщина. А у Чернівцях можна пізнати Буковину: Західне Подністров’я, Хотинщину, Прикарпаття та Гуцульщину.

Карпати. Туризм. Відпочинок. №26, лютий (2008)Проте у скансені важливий не масштаб, не кількість споруд, а дух. Одна ретельно відтворена садиба — це теж скансен. Таку слобожанську садибу з пасікою, кузнею та вітряком можна побачити у селі Прелесне Слов’янського району на Донеччині. У Зарічевому Перечинського району на Закарпатті є дві садиби — лемківська та ромська (циганська). У Зиндранові (Підкарпатське воєводство, Польща) вже 40 років існує подібний Музей лемківської культури. Його засновник Федір Гоч зробив скансеном власну садибу, а згодом долучив ще «жидівську хату»…

Наймолодший в Україні скансен має назву Старе село. Відкрився він минулого літа на Закарпатті, у селі Колочава Міжгірського району. Село Колочава справді старе, тому деякі хати потрапили у скансен, нізвідки не переїжджаючи…

Карпати. Туризм. Відпочинок. №26, лютий (2008)У буковинському скансені

Час нам нарешті прогулятись стежками скансена — от хоча б чернівецького. Відчиняємо хвіртку музейних воріт і... помічаємо раптом, що справа, унизу — ще одні ворота! Дуже гарні, помережані вишуканою різьбою, але ж... нікуди не ведуть: поруч ані хати, ні огорожі. Виявляється, ці ворота ведуть у історію. Історію скансена. Це єдине, що вціліло від скансенівської садиби Володимира Залозецького з 1928 року.

Особлива гордість Чернівецького обласного музею народної архітектури — три вітряки 20-тих років ХХ століття. Вони переселились у музей із Хотинського та Новоселицького районів. Ці вишуканих пропорцій вітряні млини — буковинського типу. Тобто шестикрилі, невеликі, компактні; другий ярус (поверх) ширший, ніж перший. Вони належать до стовпових: уся конструкція стоїть на міцному стовпі, а той — на восьмигранній кам’яній основі. Куди вітер дує — туди мірошник і обертає вітряка навколо осі. Для цього впрягає коня до спеціальної поперечної балки — «водила». Сильнішає вітер — мельник «роздягає» крила, знімаючи вставні дощечки; слабне вітер — мельник дощечки знов докладає. За день такий млин молов у середньому до тонни муки. Мука щодня текла у мішки мірошника як плата — злиднів він не знав. А що балакали, наче знається із нечистою силою — то лише сміявся. Як таке кажуть — значить, бояться. А насправді мельник просто знав усі навколишні вітри, як свої п’ять пальців...

Карпати. Туризм. Відпочинок. №26, лютий (2008)…У скансені кожен зверне увагу на щось йому близьке. Можливо, діти першими помітять кумедний голубник на високому стовпі біля хотинської хати, жінки обов’язково уважно розглядатимуть давній посуд та соковито-барвисте буковинське вбрання. А чоловіки уважніше оглядатимуть кузню та корчму. Будуть дивуватись, побачивши дерев’яний ключ та замок — та ще й отвір для руки, щоб той замок відмикати знадвору! Для туристів здалека буде неабиякою дивовижею лозниця — гігантський плаский кошик для зберігання качанів кукурудзи. Вгорі — рухомий дашок-накривка, внизу, при самій підлозі – отвір-кватирка, щоб виймати кукурудзу.

Очевидно, не лише будівельники поцікавляться, як зведені експоновані тут будівлі. На Подністровській вулиці всі хати — зрубного типу, але колоди ззовні рівненько обмазані глиною, стіни побілені. На Хотинщині, де бракло доброго дерева на будову, ставили каркасне житло. Хата, представлена у музеї, всередині схожа на кошик: простір між стовпами-опорами заповнений (заплетений) вмоченими у глину перевеслами. А зовні — стіна як стіна, бо акуратно зарівняна глиною…

...При вході в згаданий Музей північних країн, який Артур Газеліус створив перед заснуванням скансена, на стелі викарбувано слова: «Може настати день, коли усього нашого золота не вистачить для відтворення минулого». Чи можна краще висловити значення скансенів для людської цивілізації?

Автор вдячна за сприяння в підготовці матеріалу заввідділу етнографії та архітектури Чернівецького обласного музею народної архітектури Олегові КУЧУРЯНУ.


http://www.karpaty.net.ua/articles_26/skansen.php

 

Карпати. Туризм. Відпочинок. №26, лютий (2008)Карпати. Туризм. Відпочинок. №26, лютий (2008)

Карпати. Туризм. Відпочинок. №26, лютий (2008)

Категорія: Мої статті | Додав: defaultNick (11.01.2011)
Переглядів: 1260 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: