Треба подякувати
радянській владі і ЦК КПУ – вирішили створити Музей народної архітектури і
побуту, і за два роки побудували. Незалежна Україна отримала справжню
туристичну перлину – найбільший скансен Європи! Це частина національної
гордості кожного українця. На жаль, з кожним роком ситуація в музеї все
погіршується. Національна академія наук, у чийому підпорядкуванні знаходиться
заклад, ніяк не може знайти адекватний менеджмент. Пожежі, пограбування,
внутрішні конфлікти, незаконні звільнення, криміналітет – це сьогодення цього
занедбаного раю.
ФакеБук заблокував профіль журналу "Музеї України"! Факебук
заблокував профіль єдиного спеціалізованого часопису "Музеї України".
Враховуючи серію публікацій про безчинства попів хазарської церкви, це і
не дивно...
Українські патріоти повинні розуміти, ким насправді контролюється ФБ... Заходьте на наш сайт, поки він ще залишається. http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=News
Свобода слова по факебуківськи посилюється...
Ця історія
почалася в Австрії у 1945 році. І не закінчилася. Бо зникло 50 тонн платини,
яка загадково опинилася у розпорядженні 15 козацького корпусу СС. Шукають і
досі. Випадково до того розшуку долучилася і команда журналу «Музеї України». І
з подивом зрозуміли, що повернулися до свого ж розслідування 2007 року в США!
Не варто шукати платину! Гоняться за гігантським скарбом білого золота! Електр!
В Державному
історико-культурному заповіднику "Межибіж" свято!
Цей рік для
Межибіжа надзвичайно вдалий: 865 років писемній згадці про
Меджибіж, 455 років Святомиколаївській замковій церкві, 40 років музею, 10 років
створення Заповідника.
Часопис
"Музеї України" просить Вас особисто втрутитися в анекдотичну ситуацію,
що склалася довкола символічного музею "Тюрма на Лонцького"! Складається
враження, що хтось у керівництві СБУ давно не був у відпустці,
організувавши справжню політичну травлю колективу одного з кращих
Національних музеїв-меморіалів окупаційних режимів, а вірніше, єдиного
закладу подібного профілю.
«Рятувальна команда» у Національному історико-етнографічному
заповіднику «Переяслав»
Відбулося виїзне засідання Комітету з питань
культури і духовності Верховної Ради України на тему: «Про стан та перспективи розвитку Національного історико-етнографічного
заповідника «Переяслав» як осередку української духовності (в контексті
підготовки до відзначення 200-ліття Т.Г. Шевченка та 300-ліття Г.С. Сковороди»).
Іноді якась
незначна подія чи помилка, привертають більше уваги, ніж щось справді добре і
потрібне. У друкарні стався якийсь комп’ютерний збій. А на обкладинці
чергового, другого номеру журналу «Музеї України» магічним чином виникла цифра
три. Зрозуміло, ніхто того не помітив. Здивувалися лише співробітники «Укрпошти»:
де другий випуск? Лише тоді відкрилася помилка поліграфістів…
Ситуацію
виправили. Поштарі задовільнилися офіційним листом. Наклад пішов передплатникам.
А на унікальний номер почалося справжнє полювання колекціонерів.
Іноді нам
надходять екзотичні пропозиції. Зателефонували цікаві люди і попросили
перевірити певні квадрати лісового масиву в районі міста Зіген у Німеччині.
Ніякої конкретики і деталей не отримали. Розуміючи, з ким маємо справу, ми
спробували роздобути максимальну кількість інформації. Почалися переговори.
Люди, на яких ми можемо спиратися у Німеччині, дізнавшись, що повинні шукати,
категорично відмовилися! А ми маємо фрагменти матеріалів, здатних викликати
сенсацію і резонанс у міжнародному масштабі. Це знову сіра зона історії. Ні
доказів, ні спростувань. Не дочекаєтеся і офіційних коментарів… Знову про
Аненербе.
Позитив був лише
кілька секунд. Почався прямий ефір, ми привіталися. Все. Далі пішла критика
всіх і за все. Так відзначали День музеїв на Київській державній
телерадіокомпанії. Проблем накопичилося дійсно багато. І сумно, що ніхто крім
громадськості і преси не береться їх вирішувати…
Талановита
тележурналістка Тетяна Кулик звела у студії депутата Київради, Голову комісії з
культури Олександра Бригинця, заступника директора Національного художнього
музею Миколу Скибу і автора цих рядків.
Редактор «Музеїв
України» Віктор Тригуб: «Та зробіть музей Сталіна - Гітлера і заспокойтеся!»
Україна, як це не
дивно, є лідером у музейній галузі Європи! У нас близько 5000 закладів різного
підпорядкування. 499 музеї системи Мінкульту, десятки музеїв у інших
відомствах, на підприємствах, приватних, 3500 музейних кімнат у системі
Міносвіти. Зрозуміло, некоректно порівнювати Софію Київську з маленьким Музеєм
слідопитів, експозиція якого розгорнута на горищі гаражу, але всі музеї мають
право на існування, популяризуючи певний історичний період. Зрозуміло, що
працювати в музеї у наш кризовий час складно. Велика відповідальність, малі
зарплати. Периферія суспільної уваги. Галузь періодично стрясають різноманітні
скандали, рейдерські атаки, зухвалі пограбування. Відстояти хоча б один музей
завдання надскладне. Говоримо з людиною, яка разом з командою врятувала десятки
музеїв – головним редактором і засновником часопису «Музеї України» Віктором
Тригубом.
До Дня музеїв
укладено антирейтинг структур, які знищують музеї, перешкоджають їх роботі,
організовують рейдерські атаки, ігнорують протести громадськості і преси.
Ніяких несподіванок серед «переможців» цього печального списку немає. Занадто
багато було публікацій у пресі… Але, список фігурантів сам по собі одразу став
сенсацією. Дуже гучні прізвища, відомі структури.
Триває
боротьба за порятунок Музею прикордонників. Громадськість, ветерани,
пишуть листи народним депутатам України, до Уряду, Президента...
Сподіваємося, державні діячі звернуть увагу на цю проблему і музей
залишиться на звичному місці...
Четвертый международный конгресс «Докирилловская славянская письменность и дохристианская славянская культура» Ленинградский государственный университет имени А.С. Пушкина Российская академия естественных наук Академия фундаментальных наук Государственный университет управления при информационной поддержке Центра информационных технологий и экспертиз Издательства «Белые Альвы» Газеты «Президент» Газеты «Пенсионер и общество» проводят 24 – 26 мая 2011 года в г. Лотошино Московской области
Започаткований більше двох років тому академіком Миколою Жулинським
мега-шоу-проект, який на сьогодні сміливо можна назвати «Пирогів
рулить!» набуває все більшої популярності серед небайдужої
громадськості. Екс-екс віце-віце прем’єр уряду Ющенка – саме так, адже
пан Микола двічі ходив у владу – очевидно, завдяки таким, як він, і
влада була такою «ефективною» – для реалізації даного проекту запросив
директора-неформала Павла Федаку з далекого Закарпаття.
Є приємні новини. Вдалося відкрити сайти
Музею рідкісної книги у Ніжині -http://nigin-museum.do.am/і Музею Жовківського замку на Львівщині - http://zhovkva-zamok.do.am/Це буденна
робота в рамках програми «Музейний сайт», яку вже кілька років реалізує команда
журналу «Музеї України». Взагалі, нами створено майже 30 музейних сайтів! І ця
робота триває.
Міністерство культури спростовує інформацію про наміри створити на місці двох музеїв у Переяслав-Хмельницькому
чоловічі монастирі УПЦ МП.
Про це у коментарі для ZN.UA заявив
перший заступник голови Державної служби з питань національної
культурної спадщини Віктор Вечерський. Йдеться, зокрема, про можливість
передачі до УПЦ МП Вознесенського собору (Національний
історико-етнографічний заповідник «Переяслав»).
Руський мір нищить музеї Переяслава! Чи бути у Переяславі Вознесенському монастирю?
Нещодавно у ЗМІ широко пролунала інформація про
передачу Вознесенського собору у Переяславі-Хмельницькому релігійній
громаді Української Православної Церкви Московського патріархату та
влаштування у місті одразу двох чоловічих монастирів відповідної
парафії. Неоднозначність ситуації проявилася у тому, що у культових
спорудах на які претендують представники церкви розміщено, в одному
випадку, «Музей-діораму битви за Дніпро та створення Букринського
плацдарму у 1943 році», в іншому ж – діючу церкву представників УПЦ КП.
Культові споруди та територія, де вони розташовані, належать
Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав».
Славнозвісну діораму в Переяславі таки приїхали оцінити російські художники
Діорама чекатиме
на вердикт авторів. Славнозвісне полотно в Переяславі таки приїхали оцінити російські
художники студії Грекова. Тиждень тому «Вiкна» розповідали, як через діораму почубилися
музейники та церковники.
Діорама «Битва за
Дніпро» у вознесенському соборі Переяслава – шедевр радянського батального живопису
– від кольорів до точності зображення.
Команда журналу «Музеї України» тихенько продовжує
просувати українські музеї в інтернет. Цього разу звернули увагу на унікальне
місце – Жовківський замок. Державний музей-заповідник, Львівська область.
Из музея-диорамы в Переяслав-Хмельницком хотят сделать монастырь
Музейные экспонаты без выставочного
зала. Такая участь может ожидать фонды музея "Битва за Днепр", который
размещается в Вознесенском Соборе Переяслава-Хмельницкого. Экспозиция в
храме появилась еще в 70-х. Ее главный элемент – монументальная диорама,
где изображено одно из самых знаменитых сражений Великой Отечественной.
Но теперь церковь заявила о своих правах на помещение. А нового
пристанища для музейщиков не нашли. Продолжит Руслан Ярмолюк.