Подорож до
Світовида і скіфських баб в центр Києва
Буденність затягує. Щодня
ганяєш приблизно одним маршрутом, зустрічаєшся з одними і тими людьми… І
раптом, випадково відбувається якийсь маленький збій. Не покидаючи Києва
опиняєшся у зовсім іншому світі. Такому знайомому і незнанному. А все почалося
з ідола.
Певного резонанса
отримала публікація фотографа С.Камшиліна про підміну скульптури древнього
ідола в районі Софії. Автор стверджував, що її підмінили пластиковим макетом.
Фантастичний шлях дарчої грамоти
російської цариці Катерини ІІ, про передачу Кубані запорожцям. Виявляється,
такий документ існує! Кубань – Югославія – Німеччина – США – Росія.
Українські дослідники думали, що грамота втрачена
назавжди.
Знали, що зберігалася разом з козацькими регаліями у
Соборі О.Невського на Кубані.
"Високий Вал" повернувся! В
результаті внутрішнього конфлікту, з ефіру зник чи не найкращий сайт
Північної України "Високий Вал". Про ті події багато писала преса. І ось
- гарна новина - ВВ повернувся! Журнали
"Музеї України" і "Нова Січ" вітають колег-побратимів! Колись ми разом
захищали музеї, боролися із знахабнілими феесбічеськими попами,
популяризували українську історію... Високий Вал весело рекламував
Партію снайперів...
Когда идешь со стороны Михайловского к Софии в Киеве, то слева будет скверик.
И там, недалеко от тротуара в заросле туи стоял идол. Стоял давно.
Старожилы привыкли. Идол старый, каменный. Пару лет назад я его снимал
близко. И тогда он был каменным без сомнений.Идя по тротуары и бросив
беглый взгляд ничего не заметишь и сейчас.Идол стоит на месте, как стоял
и ранее. Только, если подойти близко и присмотреться, то видишь, что
это не камень, а очень точная и качественная копия из пластика.
До Дня захисника
Вітчизни редактор журналу «Музеї України» Віктор Тригуб отримав приємний
сюрприз – медаль «За особистий внесок в розвиток музейної справи». Нагорода
заснована Національним музеєм-заповідником «Битва за Київ у 1943 році».
"Діяльність підпілля ОУН та
збройних відділів УПА на теренах сучасної Івано-Франківської області" науково - практична конференція "Діяльність підпілля ОУН та
збройних відділів УПА на теренах сучасної Івано-Франківської області"
відбудеться 5 березня в історико-меморіальному музеї С. Бандери в с.
Старий Угринів (Калуський район Івано-Франківська область). Початок
конференції - о 12-00.
Згадати про навяність Блогу змусило сьогднішне
відвідування Музею під відкритим небом в Пирогово. Але по все по порядку.
Ми з дружиною і донькою, як справжні патріоти і щирі українці, любимо цей
музей. Відвідуємо всілякі фестивалі, купуємо щось на ярмарку, чи просто
втикаємо в районі Карпат.
Битва за музеї:
Пирогівсько- переяславський плацдарм
Музейні новини
останній час нагадують зведення з фронтів: виселення музеїв з Лаври,
евакуація у невідомому напрямку Музею Києва, рейдерські захоплення та
привласнення музейних приміщень та
заповідних територій. І це у Києві, в центрі! Якщо тут офіційна
влада не може, (або не хоче?) захистити культурні надбання нашої великої нації, то що робиться на периферії? Хто може зупинити
просування орди, яка нищить нашу культуру? Тільки ми з вами, люди, яким не байдуже майбутнє наших (і їхніх) дітей!
Продовжується
інтрига довкола таємного схрону СБ ОУН, знайденого у Західній Україні.
Відповідно, триває якась складна гра невідомої нам групи осіб, як ми
підозрюємо, колишніх офіцерів радянських спецслужб і журналістами часопису «Музеї
України». Чомусь вони вибрали нас для оприлюднення досить специфічної, але
ексклюзивної інформації про недавню історію. В результаті, ми створили серію
сенсацій. А задуму наших «інформаційних партнерів» ще не розгадали… Між тим, ця досить захоплива
і трохи ризикова для обох сторін гра, триває. Отримуйте нові деталі.
Лише згадки про
них гріють кров. Сховані десь скарби кличуть в дорогу, піднімаючи з глибин душі
вічну тягу до пригод і мандрів. На жаль, чи на щастя, ми виховані на казках і
літературі, які переконують, що диво можливе. Очікування чогось неймовірного
просто прикрашає сірі будні. Часто, в кінці життя, виявляється, що лише те
очікування і було чимось справжнім і чистим…
Вийшло чергове
число єдиного музейного часопису «Музеї України». Це останній номер за 2010
рік. Цього року журнал збільшив періодичність до одного разу на два місяці.
Отож, даємо короткий огляд опублікованих матеріалів.
Видання відкриває
вступна стаття керівників – Наталки Іванченко і Віктора Тригуба.
Друкується повна
версія Закону України «Про культуру».
Вже після перших
публікацій про таємниці Третього Рейху, почався ажіотаж. Чесно кажучи,
журналісти єдиного музейного часопису і Музею слідопитів при редакції,
виявилися дещо не готовими до такої концентрованої уваги! Від початку
розслідувань ми отримали чимало листів, пропозицій, мали певні зустрічі,
запрошення на чисельні теле-радіоефіри, переговори…
Особливо тішать
нас щирі прохання надати точні координати гігантських скарбів, про які ми
регулярно пишемо.
Пирогів – не Торжок, Україна не Росія,
Або Мотрині кури, а Химкині яйця
Знову на фоні занедбаних будиночків Національного музею архітектури та побуту
України з’явилися образи з минулого. На цейраз – у шанованій мною газеті «День». Кореспондент чомусь з-поміж більш
ніж двохсот працівників Музею у Пирогові вислухав одного – Сергія Верговського. Виникло враження дежавю. Колись ми читали його
монолог у «Дзеркалі тижня». Але там кореспондент, для порядку, написав, що він,
нібито, не зміг зайти нікого з керівництва музею, які могли б висловити
альтернативну думку (може, грошей на рахунку мобільного телефону забракло?)
Зараз же ми маємо щастя вислухати фантазії пана Верговського без перешкод та
якихось «дурних» заперечень.
Чомусь
ми дуже мало знаємо про ООН! А Україна - одна з держав-засновниць! На
рахунку найголовнішої міжнародної організації світу безліч добрих справ,
миротворчі місії, поставки гуманітарної допомоги... Ми не забули про
допомогу Україні після аварії на ЧАЕС... Аби краще поінформувати українців про ООН, ми і створили цей сайт! Спробуємо сконцентрувати тут всю доступну інформацію!
Тема суперскарбів
завжди хвилює людей із традиційним достатком. Настав час знову повернутися до
історії евакуації державних установ столиці Радянської України - Києва у 1941
році. Чуток, версій, розповідей ветеранів про той період накопичилося чимало.
Документів практично нема. Отож, знову будемо переказувати легенду, очікуючи
якихось підтверджень чи спростувань. Я вже зрозумів, що приречений писати про
скарби! І не про відро золота, чи глечик срібних монет – про тонни! Ці оповідки
ідеально вписуються врозслідування у містичній сірій зоні історії, які так
подобаються читачам…
Нині модно укладати різноманітні рейтинги. Краща подія,
ганебний вчинок, дебют... Наприкінці 2010 року, до редакції журналу «Музеї
України» почали звертатися колеги з інших видань з проханням виділити якісь
яскраві моменти з життя музейної галузі.
Зустріч з В.
Кривошеєю (УІНП) керівництва часопису "Музеї України"
Відбулась зустріч
членів редколегії часопису «Музеї України» на чолі з Віктором Тригубом з
заступником директора Українського інституту національної пам’яті Володимиром Кривошеєю, який поділився планами
про майбутнє цього закладу.
Інститут знаходиться
в стадії реформування – він стає науковою установою при Кабінеті Міністрів.
В минулому році,
під самий Новий рік, Український
інститут національної пам’яті видав унікальну енциклопедію українського
козацької генеалогії «Козацька старшина
Гетьманщини». Автор – знаменитийВолодимир Кривошея, доктор історичних наук, перший заступник Голови
Українського інституту національної пам’яті.
Тема генеалогії
козаччини довгий час замовчуваласьв Україні з ідеологічних та політичних причин.. Перші, хто
почав її розробляти – українська діаспора, якамала доступ до багатьох архівів і свято зберігала історію своєї
батьківщини.